Міністерство освіти і науки
України
Галицька загальноосвітня
школа І – ІІІ ступенів №1
Галицької районної ради
Івано – Франківської
області
Рік
народження : 1970
Освіта:
Івано – Франківський державний педагогічний інститут ім. В. Стефаника.
Спеціальність:
учитель фізичної культури
Стаж
роботи: 24 роки
Стаж
роботи на посаді вчителя Захисту Вітчизни: 21 рік.
Кваліфікаційна
категорія: учитель вищої категорії.
Опис досвіду роботи
«Формування патріотичного виховання
учнівської молоді на уроках
«Захисту
Вітчизни»
вчителя предмету “ Захист Вітчизни ”
вищої кваліфікаційної категорії
Юськевича Володимира Богдановича
2015 р.
Свою педагогічну діяльність
розпочав в 1991 році тренером-викладачем
по баскетболу Бурштинської ДЮСШ. З 1993 року – учитель фізичної культури Галицької
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1, Івано-Франківської області.
Загальний
стаж педагогічної роботи 24 роки. Працюю над проблемою
«Формування
патріотичного виховання учнівської молоді на уроках
Захисту Вітчизни та позаурочний час».
Актуальність
досвіду
Безпека суспільства,
забезпечення його стабільного розвитку – це одвічна тема, яка стоїть перед
кожною державою, і Україна, не є винятком.
Сучасне безпекове
середовище навколо України формується під впливом глибоких змін у системі
міжнародних відносин, які відбуваються як на регіональному, так і світовому
рівнях.
Зміцнення обороноздатності
держави є одним із пріоритетів діяльності українського уряду та центральних
органів виконавчої влади. Тому важливим є викладання в загальноосвітніх
навчальних закладах предмета «Захист Вітчизни».
Вірність Україні є
невід’ємною ознакою національно свідомого громадянина.
Військово-патріотичне виховання учнів – це
комплекс заходів по формуванню в них необхідних особистих позитивних якостей.
Ураховуючи
суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності
набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості
загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.
Отже, уроки Захисту
Вітчизни мають стати для кожної дитини школою становлення громадянина-патріота
України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну,
демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку,
сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й
злагоди в суспільстві.
Головною метою своєї діяльності вважаю:
- розробити систему творчих завдань, які формують
пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета «Захист Вітчизни» та в позаурочний час;
- навчити учнів, враховуючи складну сучасну ситуацію в Україні, з честю
виконувати громадянський обов’язок, бути гідними патріотами, захисниками своєї держави.
Новизна педагогічного досвіду полягає в тому, щоб створити середовище, що сприяє формуванню
національно-патріотичного виховання підростаючого покоління на прикладі
захисників Вітчизни, колишніх учнів школи.
Провідна ідея досвіду
- в контексті вивчення предмету «Захист
Вітчизни» особливу увагу звертаю на вивчення місцевого матеріалу, який
органічно вписується в загальну канву
занять, виховною метою яких є національно-патріотичне виховання. Це дозволяє
краще зрозуміти й засвоїти матеріал, а
також побачити нерозривний зв’язок історичного минулого з подіями сьогодення.
Технологія реалізації
провідної ідеї досвіду
У процесі своєї педагогічної діяльності
намагаюсь привернути увагу учнів до вивчення предмета «Захист
Вітчизни»
таким чином, щоб викликати жвавий інтерес до окресленої проблеми, застосовувати
такі форми і методи роботи, які б зацікавили учнів, адже це залежить від їхніх
вікових особливостей, загального кругозору, рівня знань та вмінь.
У контексті нових викликів,
що постали перед країною, акцентую увагу на виховні аспекти в ході проведення
уроків і позакласних заходів.
Учні мають безпосередній
зв'язок з тим, що відбувається в країні: батьки деяких учнів, колишні учні
школи мобілізовані й застосовують зброю, працюють волонтерами, беруть участь у
громадських акціях та ін. Тому я завжди готовий до непростих запитань від
учнів, на які важливо дати компетентні й водночас коректні відповіді. Намагаюся
надавати учням чіткі й зрозумілі пояснення, не давати нездійсненних обіцянок, а
головне утримуюся від коментарів, спрямованих на підривання національної
безпеки чи руйнацію національної єдності в державі. Натомість розповідаю учням,
що держава і громадянське суспільство роблять усе можливе для відновлення миру
та порядку в країні, відбиття зовнішньої агресії проти України, що лише в
національній єдності та національній гідності наша сила й незламність.
Особливо актуальною
сьогодні є підготовка молоді до захисту життя та здоров’я, забезпечення власної
безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний
час, до служби в Збройних Силах України,
інших військових формуваннях, виконання військового обов’язку в запасі.
Тому на уроках предмета
«Захист Вітчизни» намагаюсь вирішувати ряд завдань:
- визначення основних
напрямів удосконалення допризовної підготовки і військово-патріотичного
виховання молоді;
- забезпечення єдності
навчання, виховання, розвитку і психологічної підготовки молоді до захисту
Вітчизни;
- вироблення єдиних
поглядів на проблему виховання патріота і громадянина;
- визначення ролі державних
органів в організації та проведенні допризовної підготовки і
військово-патріотичного виховання молоді;
- формування в молоді
високої патріотичної свідомості, національної гідності, готовності до виконання
громадянського і конституційного обов'язку щодо захисту національних інтересів
України.
На уроках стосунки між
учнями та вчителем будую на основі вимог
загальновійськових статутів в обсязі тем, що вивчаються.
На заняттях учні
знайомляться із специфікою військової праці, готуються до виконання обов'язків
солдата, дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, виховують
у собі якості, необхідні майбутньому воїнові.
Для проведення уроків Захисту Вітчизни в школі використовую кабінет Захисту Вітчизни, інформатики, стрілецький тир, спортивний майданчик, спортивний зал.
Уроки розпочинаю з шикування
класу, рапорту чергового, привітання, ознайомлення із завданням на урок,
виконання стройових вправ. Готуючись до проведення уроків, враховую
особистісно-орієнтований підхід до навчання учнів. Під час організації навчально-виховного процесу вирішую три
основні напрями: оздоровчий, тренувальний, освітній.
Тренувальний напрям служить
для підвищення рівня рухової підготовленості. Освітній напрям дає змогу
озброїти учнів знаннями.
Теоретичні уроки
проводжу з використанням мультимедійних засобів (презентації, тестуючи
програми, електронні посібники та тренажери, відеофільми).
Прагну, щоб кожен урок був
логічним продовженням попереднього і, водночас, підготовкою до наступного,
змістовним, цікавим для учнів і таким, що спонукає їх до активної діяльності.
Однією з головних умов
успішного навчання є здатність тримати дисципліну на уроці, в іншому разі не
спрацьовують ніякі методичні прийоми та хитрощі. Дисципліна більшою мірою
залежить від рівня насиченості уроку, від
здатності вчителя задавати
мотивацію і стимулювати учнівські успіхи, від уміння володіти ситуацією в класі, використовувати
активні методи навчання.
Викладання Захисту Вітчизни
в школі вимагає від учителя сьогодні творчого підходу, особливо у виборі
методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу. На власному досвіді
переконався, що монологічні підходи у висвітленні програмових тем не стимулюють учнів до активного сприйняття
матеріалу, не розвивають творче мислення
та уяву, не прищеплюють практичні навички.
Програма допризовної
підготовки (Захист Вітчизни) дозволяє під час вивчення кожної теми
використовувати матеріали із життя воїнів у мирний час і пропагувати на уроках
приклади героїчного минулого українського народу, його Збройних Сил
Тому, більша частина занять має практичне
спрямування.
Вважаю,
що саме на уроках Захисту Вітчизни учні усвідомлюють необхідність з
честю виконувати громадянський обов’язок, бути гідними патріотами,
захисниками своєї держави. На
уроках організовую зустрічі з учасниками бойових дій часів Другої світової
війни, Революції Гідності, АТО. Учні
мають можливість
почути
реальні, а не відтворені факти, поспілкуватися з ними та задати питання, які їх хвилюють.
У своїй роботі застосовую різні методи навчання:
Міністерство освіти і науки
України
Галицька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №1
Галицька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №1
Галицької районної ради
Івано – Франківської
області
Рік
народження : 1970
Освіта:
Івано – Франківський державний педагогічний інститут ім. В. Стефаника.
Спеціальність:
учитель фізичної культури
Стаж
роботи: 24 роки
Стаж
роботи на посаді вчителя Захисту Вітчизни: 21 рік.
Кваліфікаційна
категорія: учитель вищої категорії.
Опис досвіду роботи
Вірність Україні є невід’ємною ознакою національно свідомого громадянина.
Військово-патріотичне виховання учнів – це комплекс заходів по формуванню в них необхідних особистих позитивних якостей.
Під час проведення уроку намагаюсь
поєднувати словесні методи навчання, наочного сприймання та практичні методи
виконання вправ. Правильне поєднання цих методів сприяє формуванню в учнів
повнішого уявлення про рухову дію.
Намагаюсь привчати дітей до
військової термінології, збагачувати їхній словниковий запас.
Для закріплення практичних
умінь і навичок щорічно весною проводжу
військово-польові збори учнів.
Під час організації позакласної роботи активізую
пошукову діяльність учнів щодо встановлення імен тих, хто воював у роки ІІ світової
війни, загиблих на Майдані та збройних сутичках на Сході України.
Однією з продуктивних форм
роботи зі школярами щодо формування патріотичних цінностей є участь юнаків у
Всеукраїнській військово-патріотичній спортивній грі «Джура», яка присвячується Дню Захисника Вітчизни.
вивченню героїчних сторінок історії українського народу, а також у шкільному та районному конкурсі
строю та пісні.
Формування патріотичного виховання учнів у ході вивчення окремих тем предмету:
Військово-історичні, правові та політичні основи Захисту Вітчизни. У
розділі розглядаються основи законодавства про призначення, структуру Збройних
Сил України та військову службу, розкривається історія військового мистецтва
українського народу, реформування і перспективи розвитку національних Збройних
Сил. Вивчення розділу спрямоване на формування у молоді ідеалу людини-патріота,
захисника Вітчизни на прикладах героїчної боротьби українського народу за
незалежність.
Вивчення військової присяги
дозволяє розкрити важливі вимоги до морально-бойових якостей воїнів, формує
почуття національної гордості за Збройні сили України, за Батьківщину.
На уроках ознайомлюю з
міжнародно-правовими нормами, що регулюють правові відносини, які виникають під
час ведення військових дій, та захищають жертв війни. Міжнародне гуманітарне
право є основою для формування в учнів правил поведінки у можливих збройних
конфліктах.
Тактична
підготовка. На завершальному етапі тактичної підготовки учнів
рекомендується проведення занять у формі військової тактичної гри «Відділення
механізованого взводу в бою».
Особливістю
тактико-стройових, тактичних занять і військової тактичної гри є створення у
ході тактичних дій екстремальних та стресових ситуацій за рахунок обмеження
часу на виконання та ускладнення нормативних завдань, несподівана постановка
ввідних та інше. Тим самим тактична підготовка сприятиме морально-психологічній
готовності молоді до військової діяльності.
Вогнева підготовка.
На заняттях з вогневої підготовки надається можливість показати переваги
нашої стрілецької зброї. Основний метод занять – розповідь у поєднанні з
показом будови, роботи частин і механізмів на схемах, плакатах, макетах та
навчальних зразках зброї, а також виконання практичних дій зі зброєю.
Неможливість використання на заняттях зразків навчальної зброї компенсується їх
комп’ютерним відображенням та використанням інтерактивних лазерних засобів.
Впродовж двох років учнями
школи втілюється в життя проект
«Ми пам’ятатимемо Вас». Це дає можливість
більш ефективно проводити уроки, оскільки вихованці мають змогу ознайомитися з
героїзмом галичан під час останніх героїчних подій в нашій державі.
На уроках використовую мультимедійний комплекс та тир, що дає
можливість проводити практичні заняття з вогневої підготовки, основ цивільного
захисту, тактичної підготовки та інших розділів, відпрацьовуючи всі практичні
навички протягом цілого навчального дня.
Тир повністю відповідає передбаченим чинним
законодавством нормам, відповідає всім вимогам безпеки,
санітарно-епідеміологічним нормам і нормативним документам. Він дозволяє організувати:
• навчання початковій стрілецькій підготовці
• вивчення матеріальної частини зброї: автомат Калашникова
• вивчення заходів безпеки при поводженні зі зброєю
• імітацію дальності стрільби до 25 м для пневматичної гвинтівки
• імітацію дальності стрільби до 100 м для автомата Калашникова
• стрільбу з різних положень із місця й у русі
Тир розміщується у приміщенні школи. На
заняттях використовуються пневматичні гвинтівки та макети автомата Калашникова.
Статути Збройних Сил України. Розділ формує уявлення
учнів про статути Збройних Сил як про закони військової служби. У ньому
розглядаються основні положення організації внутрішньої і вартової служби,
повсякденної життєдіяльності військ. Стройовий статут Збройних Сил України, в
силу його практичної спрямованості, викладається в окремому розділі програми.
Стройова підготовка.
Розділом передбачене одиночне стройове навчання учнів та стройова
підготовка навчального відділення (взводу), під час яких учні оволодівають
стройовими прийомами і діями. Розділом передбачено виховання в учнів поваги до
строю, гордості за Збройні Сили України.
Прикладна фізична підготовка. Прикладна фізична
підготовка учнів здійснюється на планових заняттях та у
процесі засвоєння інших основних розділів предмета. Основною формою фiзичної
пiдготовки є навчально-тренувальні заняття. Особливості навчання та умови
виконання вправ з прикладної фізичної підготовки відповідають Настанові з
фізичної підготовки у Збройних Силах
України. На заняттях необхідно проводити змагання між учнями з виконанням
нормативів, добиватися чітких стройових дій та якісного виконання вправ.
Висновки
педагогічної діяльності
Досвід допоможе вчителям предмета
«Захист Вітчизни»
налагодити дієву систему роботи на заняттях, виховною метою яких
є національно-патріотичне виховання;
•
урізноманітнити змістову наповнюваність,
підвищити ефективність уроку,
використовуючи сучасні методики виховання на прикладах захисників Вітчизни, жителів нашого міста,
колишніх учнів школи;
•
залучити учнів до проведення позакласної та
позашкільної роботи з військово-патріотичного виховання в різних виявах.
На уроках Захисту Вітчизни я
використовую такі технології кооперативної (групової) форми навчання, як
«Акваріум» і «Карусель». Робота показала такі позитивні якості технології
«Карусель»:
1. Допомагає визначити вчителю рівень засвоєння матеріалу учнем. 2. Учню допомагає узагальнити певні знання, дізнатись нове, засвоїти елементи, тему і матеріал, які раніше були незрозумілими. 3. Розвиває вміння ставити запитання, вміння порівнювати, аргументувати власну позицію, що сприяє усвідомленому розумінню вивченого матеріалу. 4. Дає змогу навчити учнів визначати головне і основне з теми. Технологія «Акваріум»: 1. Надає змогу вдосконалити вміння дискутувати, працювати в малих групах, вислуховувати думку товаришів, аналізувати свої знання, доповнювати свої знання, усвідомлювати незрозумілі питання. . У сучасних умовах модернізації шкільної освіти постає питання, як зацікавити учнів здобувати нові знання. Уроки ЗВ включають великий об’єм теоретичного матеріалу, на який виділяється мінімальна кількість годин. Тому використання мультімедіапрезентацій допомагає вирішувати цю проблему. Крім того, у таки спосіб вирішуються інші педагогічні задачі: підвищується ефективність уроку(задіяні зоровий та слуховий канали сприйняття), абстрактні поняття підкріплюються конкретними фактами, прикладами, образами. Використання на уроках ЦЗ підвищує ріст мотивації та активності учнів, збагачує їх знання, психологічно полегшує процес засвоєння матеріалу, дає можливість подати матеріал в більш доступнішому вигляді, пробуджує цікавість до предмету, робить матеріал прийнятним і дохідливим, підвищує швидкість сприйняття та рівень використання наочності на уроці. Використовую Інтерне-ресурси, здійснюю поповнення медіатеки. Із власного досвіду скажу, що учні прощають багато чого, але не вибачають байдужість. Цьому сприяє використання технології «Ситуація успіху», завдання якої - створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, надання кожному вихованцю можливості відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили. Треба завжди пам’ятати, ситуація успіху, створена на уроці, може стати пусковим механізмом подальшого розвитку особистості. |
||
Але
можна сказать і так: «Успіх школяру створює вчитель, який сам переживає
радість успіху».
Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися. Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання. Робота учнів стає цікавою та ефективною при використанні проблемних методів. Такий підхід сприяє розвитку мислення, дозволяє виробити навички отримання необхідної інформації. При поясненні через декілька хвилин я можу задати цікаві питання та завдання на розуміння, та застосування навчального матеріалу. Можна запропонувати до пояснення учням списати з дошки таблицю, яку вони повинні заповнити в процесі сприйняття нового матеріалу. Як і будь-який інший урок, урок ЗВ повинен будуватися валеологічно правильно. Використання здоров’язберігаючих технологій створює безпечні та комфортні умови для навчання. Це психологічне розвантаження, оздоровчі та фізкультурні паузи, психорегулюючі вправи (аутотренінг, або навіювання). Обов’язково звертаю увагу на уроці на невербальну комунікацію – стан душі кожного учня. Намагаюся зняти напругу, з легкістю роздаю компліменти. Різноманітні прийоми, |
||
методи
та технології - це на самоціль. Важливий результат! Педагог повинен оцінювати
свої успіхи успіхами своїх учнів. Нетрадиційні педагогічні технології
підвищують мотивацію навчання та інтерес дітей до школи, формують атмосферу
творчої співпраці та конкуренції, виховують в дітях почуття власної гідності,
дають їм відчуття свободи і ,саме головне, приносять радість.
Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. Власний досвід свідчить про те, що які б інноваційні технології я не впроваджував в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби. Сутність моєї педагогічної діяльності простежується у характері взаємовідносин з учнями. По-перш, на уроці створюється особлива атмосфера взаємодовіри та взаємоповаги. По-друге, використовуються стилі спілкування на основі партнерства та захоплення спільною творчою діяльністю. Я не навчаю, виховую чи розвиваю, а співпрацюю з учнями, навчаючись і самовдосконалюючись разом з ними. Тільки таким чином можливо досягти мети — формування особистості, готової до життя у світі, що постійно змінюється, здатної до навчання та самовдосконалення, до прийняття ефективних рішень.
Автопортрет учасника «Я – педагог і особистість»
(у формі есе обсягом до однієї сторінки)
В сьогоднішньому суперечливому та інформаційно
насиченому суспільстві кожен поважаючий себе та критично
мислячий вчитель зобов’язаний створити свою, бажано неповторну педагогічну
стежину.
З огляду на власний педагогічний досвід можу ствердно констатувати: який він, бажаний сучасний освітянський продукт? Соціально відповідальна, успішно пристосована до непростих умов життя, комунікативна, здатна мобільно і миттєво реагувати на нові фактори, самостійна в прийнятті критичних рішень, і далеко не обов’язково успішна в навчанні особа. Вважаю за доцільне розглянути все нароблене мною в декількох аспектах. Аспект перший – особистісний ніколи не забувати, що абсолютно безперспективних і бездарних учнів в природі не існує; учень – це особистість, нехай і з переважаючими негативними рисами; неодмінно знайти позитивні людські та навчальні якості дитини, які можна взяти за основу в спілкуванні з нею; всебічно сприяти формуванню в ньому рис громадянина, з своїми правами і обов’язками, толерантністю, відповідальністю перед суспільством; формування навичок громадянської компетенції вважаю ключовою в становленні особистості. Аспект другий – навчальний Серед розмаїття методик і технологій навчання в останні роки віддаю перевагу технології розвитку критичного мислення. Практика роботи по впровадженню даної технології дає можливість зробити висновки щодо її ефективності. чітке дотримання послідовних етапів впровадження; вміле використання провідних методик даної технології; дотримання чіткої структури проведення уроку,автоматизму і логічності при постановці мети, проблем та завдань уроку; формування системи спонукальних запитань і завдань на творче застосування здобутих знань ;використовувати роботу в парах і групах, застосовувати елементи дискусії на різних етапах уроку ;застосовувати широкий спектр між предметних зв’язків; учень для мене рівноправний партнер на уроці.
Аспект третій – виховний
Я –
громадянин і патріот своєї держави.
Тому проблема формування патріотизму та національної свідомості сучасного
молодого покоління для мене вельми актуальна. Вважаю наступні чинники
основними при виконанні цього завдання: володіння державною мовою, повагу до
історичної пам’яті народу; справжню духовність,
релігійність і моральність.
Переконаний, що найпершим
критерієм навчальних досягнень з предмету «Захист Вітчизни» є практичні
навички та вміння учнів виконувати передбачені програмою вправи та нормативи.
Тому намагаюсь, щоб теоретичні заняття проходили максимально лаконічно з
метою вивільнення часу на практичні дії. Для досягнення максимальної
інтенсивності уроків комплексно застосовую інноваційні технології та наявну в
школі матеріально-технічну базу.
Одним з найважливіших аспектів
роботи вчителя предмету «Захист Вітчизни» вважаю військово-патріотичне
виховання. На моє глибоке переконання, для того щоб військово-патріотичне
виховання досягло своєї мети його треба проводити безперервно, а не
епізодично. (від заходу до заходу, від дати до дати, від вказівки до вказівки).
Особисто використовую для цього кожен урок, кожен позакласний захід, кожне
заняття гуртка і взагалі, кожне своє спілкування з учнями.
Своє педагогічне кредо: «Підготуй учня, у якого можеш навчитися сам» стараюсь підтверджувати щоденними практичними
справами і основним своїм завданням вважаю виховання громадянина-патріота,
завжди готового, у разі необхідності, стати на захист Батьківщини зі зброєю в
руках.
|