Шкільні заходи

Козацькі ігри та забави

Спортивно-пізнавальна гра

Положення

про проведення військово-спортивного

свята «Козацькі забави» серед учнів

Галицької ЗОШ I-III ст. №1.

Тема.  Козацькі забави. Військово-спортивне свято, присвячене річниці Збройних Сил України.

Мета: залучити учнів до систематичних занять фізичною культурою та спортом; пропагувати здоровий спосіб життя; виховувати кмітливість, сміливість, силу, патріотизм.

Інвентар: баскетбольні м’ячі, набивні м’ячі, гиря вагою 16 кг, стійки, мотузки для зв’язування, мішки для стрибків, картопля, кухлі з молоком, круги;

Ведуча 1    Сяяли на сонці шаблі запорожців.

                   Як вони на конях гнали ворогів,

                    козацькому роду нема переводу,

                    Лине його слава з далечі віків!

Ведуча 2   Доброго дня,козаки і козачки!

Ведуча 1 Та які вони козаки!Щоб  козаками стати треба багато знати,бути сильними,спритними,кмітливими,любити свій край.

Ведуча 2   А що вони не такі?

Ведуча 1 Не знаю,нехай нам доведуть!

                 Подивимось!

Ведуча 2 Дорога громадо! Сьогодні ми проведемо змагання «Козацькі змагання»В якому учасникам потрібно буде  продемонструвати сильний характер найкращі фізичні якості.Побачимо,чи гідні вони наших предків-запорозьких козаків.

Ведуча 1 Оцінювати змагання буде журі у складі:

1.Кердяк Ірина Андріївна.

2.Савчук Марія Арсенівна 3.Мартинюк Євген Андрійович.

Ведуча 2 Вітаємо учасників військово-спортивного свята козацькі забави (під козацький марш виходять стройовим кроком виходять команди,виголошують назву куреня,та девіз.)

Ведуча 1 Ну що ж почнемо ! Хто скаже з чого починається день у козаків(з їжі)…А головна козацька їжа?(куліш)

От ми зараз подивимось ,яка команда швидше принесе води для приготування кулішу.

За сигналом гравці кожної команди по черзі однією ложкою носять воду вcклянку,щоб її наповнити.Команда,яка закінчить першою стає переможцем.(Переможець отримує-5б.,переможений-3б.)

Ведуча 2 Наступний конкур має назву «Ще  живе козацька сила»

По 2 участника  від команд піднімають гетьманську булаву.(гиря 16кг.)  .(Переможець отримує-5б.,переможений-3б.)

 Ведуча 1А зараз проведемо забаву «стрибки у мішках».Яка з команд виявиться найспритнішою.

За сигналом перші гравці стрибають у мішках до стійки,залишають мішки біля стійки  і бігом повертаються до своїх команд ,займаючи місце останнього гравця.Наступні гравці біжать до стійки ,стають у мішки і стрибають,назад.Перемагає команда,яка швидше виконає завдання. .(Переможець отримує-5б.,переможений-3б.)

Ведуча2

Наступний конкурс має назву «Закинь кільце ковбаси на шаблю»

Всі учасники від команди кидають кільце на гімнастичну палицю.

За кожне закинуте кільце 1 бал.

«Хто скоріше осушить кухоль молока»

По одному учаснику від команди на швидкість пють по 0,5л. молока.

За перемогу- 3б.

Програш-1 б.

 «Конкурс куховарів»

По 2 участника від команди чистять на швидкість 4 картоплини. Однакового розміру.Хто перший закінчить,той переміг.

За перемогу 5б., програш-3.

Ведуча 1Поки наше вельмишановне журі підбиватиме підсумки конкурсів,ми послухаємо пісню яку підготовили нашим козакам дівчата,як подарунок.(звучить пісня).

Естафета «Козацькі забави»

1етап  «Втеча з полону»

   Учасник,лежачи на підлозі із зав’язаними руками та ногами має встати і пробігти поміж кеглями.

2етап «Перенесення гарматного ядра»

   Учасник переносить три м’ячі в руках ,обходячи стійки.

3етап  «Підтягування на перекладині» 2 учасники на кращий результат  сума балів   4етап  «Перенесення козацького скарбу»

    Всі участника переносять картоплину в ложці поміж стійками ,повертається назад до команди поміж стійками ,повертається назад до команди.

5етап «Віджимання від підлоги» по 2 учасники від команди

     6етап «2участники переносять один одного між стійками в одну сторону одні,в іншу міняються.

7етап Стрільба по мішені 5кульок 2 учасники від команди (сума балів)

Кожен етап оцінюється окремо 1 і 2 балами,а потім сумується.

Ведуча Слово надається нашому журі (журі оголошує результати ігор-забав)

Після сьогоднішніх наших змагань в нас залишається світла пам'ять про славні подвиги наших предків-козаків.Отож памятайтедорогі діти,що ви є нащадками славних українських козаків,то ж любіть Україну,шануйте її народ.Хай кожен з вас своїми добрими справами і вчинками доведе,що козацькому роду нема переводу!

Ведуча Усім,хто прийшов до нас хочемо від душі подякувати ,побажати здоровя,щастя,успіхів у навчанні.Будьте патріотми України,як наші козаки

Ведуча.

Наступний конкурс називається «Не тільки руки, а й голова».

Командам задають 12 запитань. За кожну правильну відповідь – 1 бал.

Запитання.

1.     Що означає слово «козак»? ( Вільний )

2.     Назвіть найважливішу ознаку козацького війська. ( Гетьманська булава )

3.     Які відомі українські танці народились на Запоріжжі? ( Гопак, метелиця )

4.     На яких музичних інструментах грали козаки? ( Кобза, скрипка, цимбали )

5.     Як називалися козацькі військові човни, які використовувалися під час набігів на Туреччину ( Чайки, байдарки )

6.     Ім’я козака, прозваного бусурманами Урус-шайтаном, тобто українським чортом. Відомо, що він виходив 54 рази переможцем з проведених 55 битв. ( Іван Сірко )   

7.     Назвіть ім’я козака, якого двічі обирали головним отаманом, «чого зроду на Січі не бувало». ( Петро Калнишевський )

8.     Назвіть гетьмана, звинуваченого у державній зраді та замкнутого в Петропавловському підземеллі, звідки він уже не вийшов. ( Павло Полуботок ) 

9.     Кого сучасники називали «українським Спартаком», «Ганнібалом», у пам’яті народній він залишився національним героєм? ( Богдан Хмельницький ) 

10.                        Назвіть місця історичних битв запорізьких козаків. ( Переяслав-Хмельницький, Жовті Води, Корсунь, Збараж, Берестечко, Пилявці )

11.                        В якому столітті виникло козацтво? ( кінець XV – початок XVI )

12.                        Перерахуйте види одягу, який носили козаки. ( свитка, жупан, шаровари, сорочка, кунтуш )

Виховний захід « З Україною в серці»

Ведучий 1

Україно мила, краю мій чудовий!

Чи є на світі ще така краса?

Земле наша рідна, в запахах бузкових,

В голубім серпанку дівчини коса.

Ведучий 2

Вся в садах вишневих,у пахучих м’ятах,

В розлогих долинах верби жовтий цвіт.

Земле ти вродлива ,земле калинова ,

Де такої вроди знайдеш дивоцвіт?

Ведучий 1. Червоніє калина

Ведучий 2. Зеленіє верба.

Разом: Вітаю тебе ,Україно Моя!

              Вітаю тебе, Батьківщино моя!

ВИХІД ПРАПОРОНОСЦІВ

Ведучий 1 :Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали …

Тож станьмо ,браття, в цю врочисту мить,

Рівняймось прапор вільної держави!

Ведучий 2 :Степів таврійських і карпатських гір

З’єднався колір синій та жовтавий,

Хай недругам наперекір

Рівняймось прапор вільної держави!

Ведучий 1 : Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,

Його полотна в попелі лежали,

Але він знав, як день новий ,розцвів,

Рівняймось прапор вільної держави!

Ведучий 2 : Повіримо в те ,що нас вже не збороть,

І долучаймось до добра і слави,

Хай будуть з нами Правда і Господь,

Рівняймось прапор вільної держави!

Ведучий 1: Доброго дня ,дорогі галичани.

Ведучий 2 : Доброго дня усім тим ,хто завітав до нас на благодійний концерт , присвячений пам’яті героїв Майдану.

Ведучий 1: Присвячений бойовим подвигам сучасних захисників Вітчизни – воїнам АТО.

Ведучий 2 : Присвячений нашій Україні!

Ведучий 1 : Впродовж цього не спокійного року кожен мешканець України, не зважаючи на вік чи стать , усім серцем та душею вболівав за долю рідної держави. Затамувавши подих, стежили за перебігом подій на Майдані , плакали разом із родичами загиблих під Волновахою і Маріуполем, писали листи підтримки патріотам на передову.

Ведучий 2 : Сьогодні ми тут, аби вкотре сказати про свою солідарність щодо єдності України . Ми готові представити галичанам благодійний захід , ідея якого народилася під впливом пережитих подій, які пройшли крізь наші серця і серденька.

Ведучий 1 : Кожна гривня , вкинута у скриньку , піде на благодійні потреби , а виріб , зроблений власними руками наших учнів символізуватиме підтримку .

Ведучий 1: Моя соборна,суверенна,

Красуйсь в калиновім вінку!

Віками мучена, стражденна ,

Тебе, усміхнену таку ,

Любила і любити буду!

Ти в вишиванці, як і я …

Ти дорога своєму люду,

Священна матінко моя !

Вітчизно мила, земле рідна,

Ти нездоланна навіки!

Гостинно , радісно , привітно

Всім простеляєш рушники !

ПІСНА «БАТЬКІВЩИНА»

Ведучий 1 : Кожен важливий крок нашого буття починається з божого благословення , яким нас надихають духовні наставники . Від народження і до смерті відчуваємо їх опіку . У радості та тривожні миті життя звертаємось до Бога та церкви , зв’язок між якими допомагають здійснити святі отці .

Ведучий 2 : Багато таких священиків пліч-о-пліч стояли на палаючих київських майданах, у містах та селах ,аби підтримати національний дух, вказати істинний шлях виходу із ситуації у країні.

Ведучий 1 : Активним учасником подій галицького і київського майданів був декан отець Ігор Броновський . Тож запрошуємо його до слова .  

Ведучий 2:Історія нашого народу – це війни і повстання ,це сльози і перемоги, це незламність Байди і крилаті козацькі «чайки» ,це буйні веселощі на Січі після перемоги і плач полонянок в неволі . Це ненависть і любов , вірність і зрада . Це гарячі серця Січових стрільців та Героїв Небесної Сотні , це тисячі патріотів нашої держави , які зараз знаходяться на передовій , захищаючи від терористів свободу , незалежність та територіальну цілісність України.

Ведучий 1 :Дійсно , багато поколінь українців поклали своє життя на вівтар української державності . Ми наповнені духом своїх волелюбних предків , багатою історією . І якщо хочемо осягнути минуле України , то маємо багато вчитися , знати , пам’ятати.

Ведучий 2: . Вони нашу історію творили,

Орлині крила їх життям несли.

Ці люди в житті подвигом грішили

І про них пам’ять з нами назавжди.

Ведучий 1: Про них згадаємо на цьому святі,

Про них ми поспіваємо пісень.

І станемо душею ми багатші,

Присвятимо героям ми цей день .

ПІСНЯ «УКРАЇНА»

Ведучий 1 :Пізно вночі 21 листопада 2013 року на Майдані Незалежності в Києві розпочався мітинг в знак протесту щодо рішення уряду України зупинити  вступ нашої держави в Європейський Союз. 

А після звірячого побиття студентів в ніч на 30 листопада, Майдан став символом   боротьби за збереження Української Незалежності.

Ведучий 2:18-20 лютого  2014 року в Києві відновилось силове протистояння між силовиками та протестувальниками. Події розгортались у центральній частині міста: на вулиці Інституцькій, на вулиці Грушевського, у Маріїнському парку, Європейській площі, Майдані Незалежності. У результаті сутичок у Києві загинуло до сотні людей, поранено півтори тисячі осіб, три сотні вважаються безвісти зниклими.

Мирних протестувальників, які загинули під час акцій протесту (Євромайдану) у грудні 2013 — лютому 2014 року, було названо «Небе́сноюСо́тнею»…

Ведучий 1 :Небесна сотня – безневинна жертва…

Бандитам не сховатись за хрестом

Отим хрестом, де їхня совість мертва

Зрікається і серцем і чолом…

У прощену неділю впала долу,

Простіть нас браття, миленькі, простіть…

За Україну - зранену і голу…

За Вас не впала і за Вас стоїть!

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ

Ведучий 1:І вже сердець немає молодих,

Що билися за волю разом з нами.

Лиш чути материнський плач за них,

Який блукає довгими ночами .

(До напівпрозорої чорної ширми підходить в чорній одежі мати,ставить запалену свічку і квіти)

Мати :Синочку, вже тебе нема, закрилися навіки очі твої,

Душа у вічність відійшла,

Ти так хотів добра й свободи

Й за це поклав своє життя.

А ти не гасни, нам весь час світи

Ясним вогнем, на промінь сонця схожим

Я вірю – ти серед святих

Перебуваєш там у Царстві Божім.

( Голос сина із напівпрозорої ширми )

Син :Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь Твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

ПІСНЯ «НЕ ПЛАЧ МАМО»

(виходять син з матірю ,ставлять квіти і запалені свічки)

Син :- Як віднині з тим болем я житиму, мамо?

Як змиритися з тим, що у мене вже тата нема?

Він з  простріленим серцем упав на Майдані,

На устах запеклось –

( Із-за ширми голос батька)

Батько.     -Україна в нас, синку, одна.

2 Брат: - Та так, Устиме, вони нас не бачать,

 Тому-то плачуть, от тому-то й плачуть.

1 Друг: Сусіде,

1 Брат: брате, 

1 Мати: і синочку

2 Син: й тату,

Разом: Чому на  небо вас пішло багато?

(Голос із-за ширми)

Всі : - Тепер Небесна Сотня ми крилата,

Щоб зберігати, вас оберігати ! …

ПІСНЯ «ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ»

Ведучий 2 :Герої не вмирають! Вони завше будуть в наших серцях . По країні уже з’явилися перші вулиці та площі ,названі на честь героїв Майдану.

Ведучий 1 :Цей рік найтяжчий для України за роки незалежності. У боротьбі за краще європейське майбутнє наш народ зустрівся з агресією Росії. Вона анексувала Крим, а зараз  веде неоголошену війну на сході нашої Батьківщини. Українські військові, і в тому числі наші Галичани , учні-випускники нашої Галицької школи:

Бродович Олег ,Юськевич Іван , Дембовський Денис , Масляк Микола , Пірус Артур , Павлов Михайло , Дяків Роман , Вітовський   Іван , Теслюк Дмитро , Михайло Федорак.

Захищають єдину, неподільну ,соборну Україну.

Ведучий 2. Із Небесної Сотні почалися вбивства Українського населення у так званий «Мирний час». А сьогоднів зоні АТО, на жаль,  гинуть українські герої,  сотні з них отримали поранення та знаходяться на лікуванні у шпиталях та лікарнях. Ми пишемо пораненим листи, відсилаємо свої малюнки, щоб підтримати їх. Адже усім їм, як ніколи, потрібна увага, добре слово, повага та любов небайдужих людей та наша з вами молитва.

Ведучий 1. Благослови, небес Владико.

Пожертву чесну і велику

Народних лицарів, що в бій,

Відважно йдуть за народ свій!

Благослови, Ісусе Христе,

Любов до волі, серце чисте -

Вони ж ідуть на ворогів

За милих друзів і братів.

Благослови, пречиста Мати,

Зусилля їх тверде, завзяття,

Благослови їх рани, біль

І краплі крові серед піль.

Благослови на чесний бій.

Героїв, Юрію Святий,

І перемогу їм подай

За народ свій, за Рідний край!

Ведучий2. Нам невідомі всіх їх імена,

 Хто їх чекає, хто за ними плаче,

Де їхній дім, як їм болить війна,

Яке в них серце - щире чи терпляче.

Як страшно їм, коли усе горить,

Коли руїни, смерть перед очима,

І як в бою важлива кожна мить,

Які в них білі крила за плечима.

Нам невідомі мрії й здобуття,

Всі їхні рани, всі слова прощання,

Вони - солдати, що кладуть життя,

Заради нас і мирного світання.

І без імен помолимось за них,

За трошки вдачі світлої, простої.

В час зрад страшних і втрат таких гірких,

І без імен вони для нас герої.

ПІСНЯ «БІЛІ ТОПОЛІ»

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ

" ... На місячній доріжці зустрілись дві душі,

Одна - до Бога пішки, а інша – в грішний світ.

Одна – душа солдата, загиблого в бою,

А інша – немовляти, народжена в Раю.

І так би розминулись… але душа бійця

На іншу обернулась: знайоме щось з лиця.

Сказала: «Гей, малеча, а нумо, хлопче, стій!

А як ім’я, до речі, матусеньки твоєї?»

Душа же немовляти була як чистий сніг:

«Мене чекає мати, аби я вчасно встиг…

Казав Господь, Галина - таке її ім’я,

Ось-ось народить сина, а син її – то я!

Мене на Землю жити Господь благословив,

Я маю народитись… ти вже там пожив?» -

Так у бійця спитало майбутнє немовля

(Воно ще знань не мало: що то таке – Земля?)

А той боєць «Галина» повторював ім’я …

Та це ж його дружина чекала немовля.

Сплили перед очима щасливі ті роки:

Як він , ще був хлопчина й просив її руки…

Весілля і навчання, І пристрасті потік…

Він всі її бажання виконував, як міг.

Усе було чудово: вагітність – добрий знак!

І взяв він з жінки слово, що родиться козак!

А потім…сум в родині... в країну зло прийшло.

Галини очі сині зробилися мов скло.

«Не йди – вона просила – Бо смерть гуляє там.,

Скількох вже покосила, та їй тебе – не дам!»

Та він своїй дружині сказав приблизно так:

«Як друзів я покину, який же я козак?

Як гляну в очі сину, що з’явиться в цей рік?

Скажу, що в злу годину я за спідницю втік?»

Поцілував Галину і рушив на війну…

А потім..постріл в спину.. і запах полину….

Згадав боєць те стрімко й до немовля сказав:

«Ти бережи Галинку що краща буде з мам.

Пробач мені, дитино, вас з мамою підвів.

Та буду я невпинно з тобою з перших днів!

Дивитимусь із неба, як швидко ти ростеш,

А все що буде треба в житті ти сам знайдеш.

Обнімемося ж, сину, тобі час йти в життя

А я прикрию спину тобі із небуття»

На місячній доріжці невпинний душ потік:

Одні – до Бога пішки, хтось – в протилежний бік.

Народжуються діти, в воєнний час страшний,

І щоб їх захистити хтось винен йти у бій.

Але допоки в серці в жіночому любов,

Життя не перерветься, відроджуючись знов! 

ПІСНЯ «ПОВЕРТАЙСЯ ЖИВИМ»

АНГЕЛИКИ

1.    . Отче наш, молю Тебе! Пробач, помилуй, спаси, захисти та збережи наших воїнів.

2.    Дякую Тобі за кожного із них. Будь з ними завжди поруч!

3.    Показуй їм правильний шлях, яким вони повинні йти.

4.    Боже! Приблизь День перемоги!

5.    Даруй мир, спокій, незалежність, цілісність, процвітання нашій ненці Україні!

Ведучий . 1. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Ведучий 2. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

Ведучий  1. На знак вшанування світлої пам’яті тих, хто загинув у боротьбі за створення своєї незалежної держави, увійшовши у безсмертя, схилимо голови і пом’янімо їх хвилиною мовчання.

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

(Всі запалюють свічечки)

ПІСНЯ «НАД ЗЕМЛЕЮ ТУМАНИ»

Ведучий 1:Не діліть, не крайте, - ця мине година,

Бо вона ж одна в нас, бо вона – єдина!

Ми живем для неї, ми її голубим,

Всі, як рідну матір, споконвічно любим!

Подолаєм скруту, заросте руїна,

Буде мир і воля – буде Україна!

ПІСНЯ «УКРАЇНА – ЦЕ Я»

Ведучий 2 На нашому благодійному концерті присутні голова адміністрації Ярослав Бартків та міський голова Орест Трачик.

Ведучий 1 Запрошуємо їх до слова.

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ, ЗА МИР І СПОКІЙ!

Отче наш!

Молимось до тебе за мир і спокій

для нашої великої єдиної родини

Дай нам Боже жити в любові до ближнього,

у повазі прав і свобод кожного,

не розпалюючи непремиренності.

Царю Небесний!

Вірю в нашу єдність, бо це велика Сила Твоя!

Вірю, в силу нашого духу, бо це є Чудо Творіння Твого!

Вірю, що ці слова зупинять темні сили

Нехай ця битва на небі буде на перемогу Світла!

Слава Тобі, Боже!

Господи!

Навчи нас не продавати свою совість ні дешево, ні дорого.

Захисти нас від видимих і невидимих ворогів, що хочуть поневолити нас

Дай нам, Господи, усвідомити свою силу

Дай нам, Боже, жити вільним життям

Дай кращу долю нашому народу

Благослови Україну і всі родини наші

Господи! збережи Україну

Дай нам єдність, мир і спокій

Боже прийми мою молитву (3 рази)

За Україну! За Мир! і Спокій!

За Україну! За Мир! і Спокій!

За Україну! За Мир! і Спокій!

ПІСНЯ «МИ ЗА МИР»

А пам’ять житиме у віршах та піснях

Мій татусь служив в АТО.

Я його чекала,

Заглядала у вікно,

Плакала, скучала.

Повернувсь додому тато,

Взяв мене на руки.

Це було найбільше свято,

Закінчились муки.

Вікторія Зельманович,

учениця  1-В  класу Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1

Перегортаю сторінки української історії та обпікаю пальці. Кожне слово просякнуте болем, гартоване вогнем. Воно настільки є пекучим і яскравим,що просто не могло бути колись несказаним чи замовчаним   .  Його вогненну силу не вгамувала ніяка влада:ні царська,ні радянська,ні польська. Не без їхньої допомоги полум’я ставало дедалі більшим і сягало уже неба.  Адже цим криваво-червоним словам тільки одна причина – війна.

Таке враження , що нам,українцям,вона  завжди додає патріотизму й сміливості. Адже саме у воєнний час підноситься дух народу, з’являються підтримка й співчуття. Де не глянь,всюди ллються палкі промови , закликають до боротьби,до єднання новоутворені «патріоти». Але невже тільки війна спроможна пробудити в душі кожного українця хоч крихітку якоїсь любові до своєї країни,народу та найближчого оточення? Нам варто задуматися над своїми істинними почуттями й зробити висновок:чи я дійсно хочу бути патріотом без наміру показати це перед публікою , чи просто приєднуюся до маси інших лицемірів , які кричать на весь голос про свою так звану «любов до батьківщини». Якщо ж ми  явно більше схиляємося до другого , то навіщо розігрувати комедію?Краще сидіти собі тихенько й не затуляти собою справді вірних своєму народу людей. Серед них більшість – це ті , що зараз стоять на передовій, які  діями , а не словами доводять силу свого патріотизму. Саме їм і хочу присвятити вірш:

Запалене серце розносить по тілу

                                  Гарячу, козацьку, нездолану силу .

                                  В очах – якась суміш:війна - мир і спокій,

                       Тут гори, і поле, й Дніпро наш широкий .

Світло від спалахів б’є у лице,

Руки у крові загиблого друга.

Війна не жаліє,пожирає все.

Війна – це постійний страх і напруга.

                                  Свої послуги смерть пропонує,

                                  Ситуацію добре пильнує.

                                  Та життя солдат власне цінує.

                                  Не себе , а країну жалкує.

«Пробач,матусю!- до свідомості вернувся

Якийсь тяжко поранений солдат. –

Пробач,що востаннє до тебе не пригорнувся!»

І змусив замовчати хлопця автомат.

                                  Порожнє і безсиле тіло впало,

                                  Землю рідну наостанок обійняло.

                                  В очах відбилась білокрила птаха:

                                  То лине в небеса душа багата!

Вважаєте,Їй буде легше?

Хіба смерті і стогони комусь допомагали?

Зі сльозами Вкраїна чекає прийдешнє,

Бо завжди у неї усе відбирали.

                                  Боже єдиний!Молитви прийми

                                  Й народ український скоріш пригорни!

                                  Візьми під опіку,під свою турботу!

                                  Даруй нам,байдужим,брататись охоту!

Захід – бандерівці, а схід – сепаратисти.

Чому через одного судимо усіх?

У пам’яті обличчя променисті

Й талант, що проявитися не встиг.

                                 Їм світлий розум відкривав всі двері.

                                 Красиве обличчя на фотопапері

                                 Відбилось в серці багатьох дівчат,

                                 Які тепер лиш плачуть та мовчать.

«Небесна Сотня» - це найкращий приклад

Єднання західних і східних українців.

Погоджуватись із думками інших звикли,

Та вже час разом вигнать ворогів-чужинців!

                    Народжуйтесь,Шевченки й Українки,

                                 І запаліть патріотизм словами!

                                 Хай солов’ї співають та цвітуть барвінки,

                                 Хай Україна не сумує з нами!

Грудзевич Мар’яна,

                               учениця  11 класу Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1

                                                                               * *

 

Весь Схід в крові,

А вчора ще усе було спокійно,

А вчора ще сміялися усі,

У метушні снували всі повільно...

У кожного були свої турботи,

 У кожного було своє життя.

В прогнозі не було негоди,

Але прийшла страшна біда.

І зруйнувало все одне лиш слово

Пропечене гарячими слізьми,

Те слово, від якого все холоне,

Це слово лютеє – війна.

Вона прийшла –

Усе забрала, усе спалила.

Все до тла...

Та попіл болю не зникає,

Ніщо не щезне без сліда,

Та рана серце розриває:

Уже без рідних, ти вже сирота...

Чому ця ненависть вбиває?

Звідкіль взялась ота війна?

Чом на землі немає раю?

Чому забирають життя?

Питання є, а відповідь зникає,

Бо час втопив її у небуття.

Ця відповідь... Її немає ...

Чому ж тоді живе війна?..

Віталія Криса,

учениця  8-Б  класу Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1

 ***

Герой – це та людина,

Яка душею й серцем

Лине на Батьківщину.

Життя віддасть,

Щоб захистити неньку –

Свою найкращу,

Наймилішу та рідненьку.

Щоб захистити сонце й небо,

Колосся золотистої пшениці, сміх дитини.

 Та мамині радісні очі,

Аби не плакали зранку до ночі.

Герой – це та людина,

 що пронесла крізь пекло віру щиру,

у Вільну й Незалежну Україну.

***

Вони пішли за нас, за Україну,

За спокій наш та свою Батьківщину,

Ви нездоланні, патріоти нашого народу.

Ви кров пролили заради нашої свободи,
Низький уклін вам, захисники – Герої!

Патріот

Я патріот свого народу,

Що щиро вірить в радість та свободу.

Щоранку я до неба руки простягаю ,

Молитву щиру промовляю,

Молюся Богу за життя спокійне,

За світле небо,чисте  та нетлінне.

За неньку нашу Україну,

За мову рідну солов’їну .

Софія Грешко,

учениця  6-А  класу Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1

Горджуся героєм...

Ми ніколи не були знайомі з тобою,

Хоча і топтали стежини одні.

Кажуть, за цією партою, герою,

Колись доводилось сидіти і тобі...

Ти, може, теж читати не хотів,

Задачі й приклади не завжди виходили.

Від зауважень щоденник аж ряснів,

А вчителі лише руками розводили...

Коли ж прийшла у дім війна,

І Україна сумно застогнала,

Зібрав ти швидко речі навмання,

Хоча матуся слізно не про це благала.

Пішов у бій, дивився смерті в очі,

І не одного витягнув з-під куль.

Ти підставляв плече охоче,

За що у побратимів славу і здобув.

Олена Легін,

учениця  4-Б  класу Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1

* * *

Досі постріли лунають,

Там, за вікнами,- війна,

Кулі наскрізь прошивають,

Йде жорстока боротьба.

Та солдати не здаються,

Серце б’ється і пече.

Для них доля України

Є завжди понад усе.

Гради б’ють, стріляють танки,

Гатять у вас з усіх сторін,

Але чуємо : « Не здамся,

Я- України вірний син!»

Віч- на- віч , удвох зі смертю,

Та не здались, не пішли,

Бо країну боронили,

Її віддані сини.

Краще вмерти, ніж віддати

Ворогові рідний край.

То вставай же і ти, брате,

Батьківщину захищай.

Віталія Криса,

учениця  8-Б  класу Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1

Кривавий Донбас

Кров’ю залита земля,

Плаче знедолений край,

Ненавидиш нас,нехай,

Навіщо нищити рай?

Кров’ю залитий Донбас,

Кістки гниють у землі,

На вулиці ні душі,

А люди живуть у млі.

Каска і бронежилет,

Автомат, маскувальна сітка,

Навколо нужденність і смерть.

Донбас, як зав’яла квітка.

Валентина Єфтимовська,

учениця  8-А класу Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1

* * *

Захисникам

Світлом своєї душі і силою волі

Вони захищають наш рідний край,

Незламні по духу і сильні до волі,

Оберігають для нас небокрай.

За мирне небо гинуть наші хлопці,

У дощ і сніг наш спокій бережуть

Й бої запеклі з ворогомведуть.

Вас всіх удома зачекались матері і діти,

Любов до них-тоначе Божий Оберіг.

І ми з надією будемо молитись,

Щоб ви здорові повернулися до них.

Юськевич Богдан,

учень 6-А классу Галицької ЗОШ I-III ст.№1

Полягло Сто

Ридав Майдан,

Ридала Україна,

І розривалось серце матерів.

 І полягло їх Сто,

Заплакала Вкраїна,

Не зможе їх вернути вже назад.

Упав солдат додолу , наче лебідь,

Упав,мов сизо – білий птах,

Зробивши в грудях довгий, смертний подих,

Не зможе повернутися назад.

Це все вони, це все ці волоцюги!

 Вони ж задумали нами керувать,

Прийшли нізвідки,

Зробили лихо й втекли до буди,

Неначе пси,ховаються від нас.

…………..

І полягло їх Сто, та живі вони ще,

І будуть з нами день у день…щодня,

Із неба охоронятимуть  Вкраїну,

Не дадуть їй піти у небуття!

Валентина Єфтимовська,

учениця  8-А  класу Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1

Та сина матері не верне Україна

Ти йшов, ридала твоя мати.

Ти обіцяв, що прийдеш восени.

Ти обіцяв героєм стати,

Вкраїну – неньку берегти.

В чеканні розривається душа,

І коси мами посивіли,

Коли закінчиться війна?

Зима снігами землю чорну вкрила.

Ти обіцяв вернутись – не вернувсь...

Героєм став – заквітчана могила,

Ти ангелом у небо полетів,

Та сина матері не верне Україна...

Владислава Мельник,

учениця  7-А  класу Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1

У Донецьких степах

Юний легінь у бронежилеті

Сперся на автомат бойовий.

Пильний погляд в орлиному леті

Обіймає безмежні степи.

І суворо нахмуривши брови,

Чує постріли десь раз  у  раз –

Це в покуті жертовною кров’ю

Кровоточить новітній Донбас.

В п’ятдесятих роках тато батька

Розбудовував вугільний край,

А онук у двохтисячних з гаком

Захищає «загублений рай»!

Йому б дівчину ніжну обняти,

До грудей притиснути на вдих!

Та він міцно приклад автомата

Затиснув у руках молодих.

Пахне степ чебрецем й ковилою,

Чути східну говірку здаля.

І готується легінь до бою,

Бо за ним – українська земля!

Софія Побуцька,

учениця  8-А  класу Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1

* * *

Я знаю, чом в неньки заплакані очі.

Чому моя мама сумна.

Це тато, учора, пішов у солдати

А мама зосталась одна.

* * *

Як я ненавиджу війну ...Будь ласка, годі воювати !

Не треба крові проливати.

Чуже життя знов забирати,

Цей жах нам довго пам’ятати ...

Бажаю жити , святкувати.

Навчатись, бігати, співати.

З натхненням зустрічать весну.

 Діана Леочко,

учениця  2-А  класу Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1

Дорогі захисники Вітчизни!

Звертаються до Вас учні 11 класу Галицької ЗОШ І – ІІІ ст. №1. У Вас дуже відповідальна й небезпечна місія. Ви охороняєте наш спокій. Ми знаємо , що Вам дуже важко , адже на кожному кроці чекає небезпека. Просимо: будьте сильними і нещадними до ворога. Ми віримо , що все закінчиться перемогою. Україна стане мирною європейською державою. Повертайтеся додому живими і здоровими. Нехай охороняє Вас Господь.

Слава Україні!

Ми пишаємося Вами.